У своїх, як публічних виступах, так і на консультаціях, я неодноразово зазначав, що функціонування застосунку Резерв+ не унормовано чинним законодавством України, а, відтак, відбувається поза правовим полем України, а тому застосунок Резерв+, незважаючи на офіційні заяви деяких посадових осіб, не є електронним кабінетом військовозобов’язаного.
Повернутися до теми функціонування застосунку Резерв+ та електронного кабінету вважаю за необхідне з огляду на затвердження постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.2024 №879 Положення про Державний вебпортал електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони “Армія+”.
А тепер по порядку.
Так, Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних у державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану” від 16.01.2024 №3549-IX (далі по тексту – Закон України №3549-IX) доповнено статтею 14-1 Закон України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів” від 16.03.2017 №1951-VIII (далі по тексту – Закон України №1951-VIII).
Згідно з цим доповненням, а саме ч.1 ст.14-1 Закону №1951-VIII передбачено створення Електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста – персонального кабінету за допомогою якого призовнику, військовозобов’язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг.
Водночас ч.2 ст.14-1 Закону №1951-VIII було визначено, що електронний кабінет має функціонувати на підставі, зокрема, Положення про Державний вебпортал електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони.
В свою чергу, пунктом 2 “Прикінцевих положень” Закону України №3549-IX Кабмін України зобов’язано протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.
Відтак, зважаючи на те, що Закон України №3549-IX набрав чинності 04.04.2024, то Кабінет Міністрів України зобов’язаний був у строк до 04.05.2024 року забезпечити прийняття Порядку ведення Реєстру та/або Положення про Державний вебпортал електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони.
Но, звичайно ж, ні 04.05.2024, ні пізніше відповідні нормативні акти Кабінетом Міністрів України не були прийняті, у всякому випадку не були оприлюднені.
Тут потрібно зробити важливе та принципове наступне зауваження.
Так, преамбулою Закону №1951-VIII передбачено, що закон визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України.
А зі змісту ст.14-1 Закону №1951-VIII, яка має назву “Електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста” витікає, що, по-перше, електронний кабінет запроваджується для “призовника, військовозобов’язаного, резервіста”, а, по-друге, для вказаних категорій (саме для вказаних категорій) запроваджується єдиний кабінет.
Відтак, як нескладно помітити, а саме це я намагаюсь донести, що, по-перше, Закон №1951-VIII не визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру військовослужбовців, а, по-друге, не передбачає створення та функціонування Електронного кабінету військовослужбовців.
В свою чергу, після набрання чинності 18.05.2024 Законом України 11.04.2024 року № 3633-IX, прикінцевими та перехідними положеннями якого була запроваджена всім відома процедура уточнення персональних даних, офіційними особами було анонсовано запровадження та запроваджено функціонування застосунку Резерв+, як електронного кабінету призовників, військовозобов’язаних та резервістів (не військовослужбовця).
Саме так, функціонування застосунку Резерв+ було запроваджено, але відповідні нормативні акти прийняті не були, незважаючи на те, що Верховна Рада України двічі (пунктом 2 “Прикінцевих положень” Закону України №3549-IX та підпунктом другим пункту третього “Прикінцеві та перехідні положення” Закону 3633-IX) зобов’язувала Кабінет Міністрів України зробити це.
Звертаю увагу, що на “офіційній” сторінці застосунку Резерв+ в мережі Інтернет https://reserveplus.mod.gov.ua зазначено, що Резерв+ це: Електронний кабінет призовників, військовозобов'язаних та резервістів (не військовослужбовців).
Або, кажучи іншими словами, Резерв+ не є електронним кабінетом військовослужбовців.
Після запровадження функціонування застосунку Резерв+, який не призначений для військовослужбовців, все тими ж посадовими особами анонсувалося запровадження для військовослужбовців окремого застосунку “Армія+”.
І ось, як мною зазначено вище, постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.2024 №879 затверджено Положення про Державний вебпортал електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони “Армія+” (далі Положення №879).
При цьому у преамбулі постанови КМ України №879 зазначено, що Положення про Державний вебпортал електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони “Армія+” затверджено на виконання ст.14-1 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів” від 16.03.2017 №1951-VIII.
Як так, задаюсь я питанням, адже, як ми вже з’ясували, Закон №1951-VIII в цілому та ст.14-1, зокрема, з одного боку, передбачають створення та функціонування електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста, але, з іншого боку, ні Закон №1951-VIII в цілому, ні ст.14-1, зокрема, не передбачають створення та функціонування електронного кабінету військовослужбовця.
Далі – більше. Пунктом 2 Положення №879 передбачено, що у цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні: користувачі Порталу “Армія+” - особи, визначені в абзацах третьому - шостому частини дев’ятої статті 1 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”.
Відтак, зі змісту Положення №879 витікає, що його користувачами є не тільки військовослужбовці, а й, зокрема, військовозобов’язані.
У зв’язку з чим, головне питання цього посту: Якщо військовозобов’язані є користувачами порталу “Армія+”, то як же тоді бути з порталом Резерв+? Що таке є портал Резерв+, який функціонує поза правовим полем України?
Відповіді на вказане питання я не маю.
Пунктом 3 Положення №879 передбачено, що портал “Армія+” має офіційну веб-сторінку в мережі Інтернет - armyplus.mod.gov.ua (поки не працює, зокрема, мені на вдалось перейти за вказаним посиланням). Власником Порталу “Армія+” та виключних майнових прав інтелектуальної власності на його програмне забезпечення є держава в особі Міноборони (далі - власник Порталу “Армія+”).
А хто є власником порталу Резерв+?
Портал “Армія+” організаційно та функціонально складається з мобільного додатка Порталу “Армія+” (“Армія+”), електронного кабінету користувача Порталу “Армія+”, електронного кабінету суб’єкта розгляду звернень та інших підсистем, модулів та блоків - п.16 Положення №879.
Зауважу що Положення №879 не містить навіть згадки про застосунок Резерв+, хоча п.18 Положення №879 передбачено, що електронна інформаційна взаємодія Порталу “Армія+” з іншими електронними інформаційними ресурсами здійснюється засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів “Трембіта” відповідно до вимог Порядку електронної (технічної та інформаційної) взаємодії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 р. № 606 “Деякі питання електронної взаємодії електронних інформаційних ресурсів”.
Можна й далі шукати відповіді на питання, що таке є Резерв+, але як по мені, то із запровадженням застосунку Резерв+ просто був проведений певний експеримент.