17.07.2024 на порталі Дія (не плутати з мобільним застосунком) запрацював сервіс електронного бронювання військовозобов’язаних.
Відтепер керівники критично важливих підприємств і тих, які забезпечують потреби Сил оборони, можуть забронювати співробітників через портал Дія.
"Ключова мета запровадження бронювання через Дію - максимально пришвидшити процес, зробивши його автоматизованим й, наскільки це можливо, скоротити час очікування. Як показало попереднє тестування, забронювати працівника через Дію можна приблизно за годину. Вся необхідна інформація буде доступною керівнику в його електронному кабінеті. Для працівника, який отримав бронювання, інформація оновиться в його застосунку Резерв+. Ті, хто хоче отримати паперову версію підтвердження бронювання, також матиме таку можливість", - розповіла Перший віце-прем’єр-міністр України - Міністр економіки України Юлія Свириденко.
Сервіс прискорює процес бронювання до години, усуває людський фактор та зменшує навантаження на працівників міністерств. Раніше інформація щодо бронювання військовозобов’язаних українців перевірялась вручну, іноді це тривало тижнями.
Зауважу, оскільки у всіх відповідних анонсах про це не згадується, що скористатися послугою онлайн-бронювання зможуть виключно ті підприємства, які у відповідності до Порядку бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану" від 5 червня 2024 №650 (далі – Порядок №560), включені до Єдиного переліку органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій для бронювання військовозобов’язаних (далі - Єдиний перелік), до якого включаються державні органи, підприємства, установи, який формує та веде Мінекономіки.
Алгоритм бронювання через онлайн-сервіс на порталі Дія наступний.
- Керівник підприємства подає через портал Дія списки військовозобов’язаних працівників підприємства на бронювання та засвідчує заяву електронним підписом. Повторно зазначу, що Списки можуть подати виключно ті держані органи, підприємства та установи, які включені до Єдиного переліку.
- Система автоматично перевіряє сформований список засобами Реєстру військовозобов’язаних з метою перевірки наявності особи в зазначеному Реєстрі – п.18 Порядку №560.
- Протягом доби через портал Дія керівнику надсилається повідомлення про результати розгляду заяви щодо бронювання працівників.
У разі позитивного результату перевірки, проведеної відповідно до п.18 Порядку №560, засобами Реєстру військовозобов’язаних автоматично здійснюється переведення військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки.
З моменту переведення військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік він вважається заброньованим та йому надається відстрочка на період, визначений п.2 Порядку бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 № 76.
Військовозобов’язаний не підлягає бронюванню, про що керівнику державного органу, підприємства, установи повідомляється засобами порталу Дія, у разі:
- відсутності в Реєстрі військовозобов’язаних відомостей про військовозобов’язаного;
- відсутності в Реєстрі військовозобов’язаних відомостей про перебування військовозобов’язаного у трудових відносинах з державним органом, підприємством, установою.
Принципово хочу звернути увагу на спотворення та перекручування дійсного змісту Порядку №560 деякими коментаторами, які оприлюднили в мережі Інтернет власні роз’яснення про запровадження електронного сервісу бронювання.
Так, наприклад, п.18 Порядку №560, як мною вже зазначено вище, передбачено, що сформований список перевіряється засобами Реєстру військовозобов’язаних з метою перевірки наявності особи в зазначеному Реєстрі.
А відповідно до п.21, 23 Порядку №560 інформація про надання відстрочки відображається у військово-обліковому документі в електронній формі та відповідна інформація направляється в електронний кабінет користувача.
В той же час деякі товмачі, повідомляючи про запровадження сервісу електронного бронювання, у своїх постах роз’яснили, що: 1) система автоматично перевіряє, чи людина працевлаштована офіційно і чи є її дані в реєстрі Оберіг; 2) інформація про бронювання з’являється у застосунку Резерв +.
Звертаю увагу, оскільки, на моє переконання, це має принципове значення, на наступне.
По-перше. Порядок №560 взагалі не містить слова "Резерв" - як окремого слова, так і в будь-якому контексті, словосполученні тощо. З коренем "резерв" в тексті Порядку №560 використовується термін "резервіст". Але, наголошую, в тексті Порядку №560 відсутній термін “Резерв”.
По-друге. Порядок №560 взагалі не містить слова "Оберіг" – як окремого слова, так і в будь-якому контексті, словосполученні тощо. Навіть близько схоже слово, наприклад, "обережно" в тексті Порядку №560 відсутнє.
По-третє. Я наголошував і продовжую наголошувати, що реєстр Оберіг та застосунок Резерв + – поза правового поля України, поза законом.
А, відтак, неправомірно ототожнювати:
- Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів, створення якого передбачено ст.1 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів" з реєстром Оберіг;
- Електронний кабінет - персональний кабінет (призовника, військовозобов’язаного, резервіста) створення якого передбачено ст.14-1 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів" з застосунком Резерв + .
Так, оскільки чинне законодавство України не містить посилання (не містить згадки) на реєстр Оберіг та застосунок Резерв +, то це дає мені підстави стверджувати, що реєстр Оберіг та застосунок Резерв + – поза правового поля України, поза законом.
Як тут не згадати, що відповідно до ст.57 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
Так ось, закон, який визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць – прийнятий та оприлюднений, тобто доведений до відома населення.
Що стосується закону або іншого нормативно-правового акту, який би визначав правові та організаційні засади створення, функціонування реєстру Оберіг – то відповідний закон або нормативно-правовий акт – відсутні.
Ба, більше – чинне законодавство навіть згадки не містить про реєстр Оберіг, як не містить і згадки про застосунок Резерв +.
Словосполучення "реєстр Оберіг" та "застосунок Резерв+" + використовуються тільки у коментарях посадовців.
Але які підстави для ототожнення реєстру Оберіг з Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних та резервістів – це питання риторичне.
Також риторичним є питання: які є правові підстави для ототожнення "застосунку Резерв+" з Електронним - персональним кабінетом, зокрема, військовозобов’язаного?!
Не риторичне питання: реєстр Оберіг – це державний чи не державний реєстр?